Жоден українець не поставить під сумнів лікувальні якості подорожника. Навіть діти знають, що він помічний при подряпинах і збитих колінках. Однак ми збираємось розширити ваші знання про рослину і пропонуємо розглянути його цінні властивості для шлунково-кишкового тракту. Адже лузгу подорожника - псиліум - використовують у медицині та дієтології вже багато років, найчастіше для покращення роботи кишечника та профілактики закрепів. Ну а останні дослідження показують: спектр дії псиліуму набагато ширший - від контролю рівня холестерину до покращення глікемії у людей з діабетом.
По суті псиліум – це розчинна клітковина, - дрібно перетерта оболонка насінин, такий собі порошок. Його зазвичай перед вживанням розводять водою, що утворює кеселеподібний гель. Потрапляючи в організм, псиліум абсорбує воду та жовчні кислоти, тим самим покращуючи перистальтику кишечника.
Давайте більш докладно.
Потрапляючи у шлунок, він починає активно вбирати воду та набрякає, що дає відчуття ситості та сповільнює спорожнення шлунку. Далі йде рух по тонкому кишківнику, де гелева маса діє як “губка”: вона пов’язує жовчні кислоти та частину холестерину. Саме тому псиліум знижує рівень «поганого» LDL-холестерину. Паралельно цей гель сповільнює всмоктування глюкози, тому рівень цукру у крові після їжі підвищується більш плавно.

Поступово все просувається до товстого кишківника, де псиліум проявляє себе як пребиотик: він частково ферментується мікрофлорою, утворюючи коротколанцюгові жирні кислоти, які:
живлять клітини слизової оболонки кишківника,
знижують запальні процеси,
сприяють правильній роботі імунної системи.
Крім того, псиліум пом’якшує калові маси й полегшує їх проходження - саме завдяки цьому він ефективний при закрепах, але також нормалізує стул і при схильності до діареї.
Тобто, псиліум одночасно впливає на травлення і на ліпідний обмін. І саме це викликає широкий інтерес фахівців!
Джерело найбільших узагальнень даних - метааналіз 28 клінічних досліджень, опублікований в American Journal of Clinical Nutrition (2018). Результати вражають, бо свідчать наступне:
щоденний прийом близько 10 г псиліуму протягом 3 і більше тижнів знижував рівень «поганого» LDL-холестерину на 13 мг/дл. Спостерігалося зменшення не лише LDL, а й non-HDL холестерину та ApoB — показників, які вважають ще точнішими маркерами ризику серцевих захворювань.
Ще раніше, у великому дослідженні за участю чоловіків і жінок з первинною гіперхолестеринемією (Anderson JW та ін., 2000), було доведено: прийом 5,1 г псиліуму двічі на день протягом пів року на фоні дієти знижував загальний холестерин на 4,7%, а LDL - на 6,7% у порівнянні з плацебо.
Таким чином, псиліум можна розглядати як доступний і безпечний додатковий метод дієтотерапії при підвищеному холестерині.
Вплив псиліуму на метаболізм глюкози також підтверджений клінічними даними. У дослідженні (Anderson JW та ін., 1999) за участю 34 чоловіків із діабетом 2 типу та гіперхолестеринемією виявлено:
рівень загального холестерину у групі псиліуму знизився на 8,9%,
рівень LDL - на 13%,
глюкоза після прийому їжі була на 19,2% нижчою, ніж у групі плацебо.
Важливо, що псиліум добре переносився, не викликав серйозних побічних ефектів і виявився безпечним навіть у тривалому застосуванні.
Псиліум - це не просто допомога при закрепах. Це:
підтримка нормального травлення та регулярності випорожнень;
зниження рівня LDL та загального холестерину, що особливо важливо для профілактики атеросклерозу;
поліпшення глікемічного контролю у людей із діабетом 2 типу;
І основне, що це доступний засіб без серйозних побічних ефектів, який можна використовувати поряд із дієтою та медикаментозною терапією.
Найчастіше його можна знайти у вигляді порошку, який змішують із водою чи соком, таблеток або капсул, навіть готових батончиків. Ми ж в свою чергу пропонуємо вам звернути увагу на Фіброколіум, засіб на основі псиліуму, але не тільки.
Фіброколіум - це комплексна добавка, де псиліум поєднується з іншими видами клітковини та природними компонентами для більш широкої дії на травлення й метаболізм.
А основні особливості засобу наступні:
Псиліум у складі діє як регулятор роботи кишківника: формує правильну консистенцію калових мас, нормалізує регулярність стулу, прибирає відчуття важкості.
Розчинні волокна сприяють зниженню рівня «поганого» холестерину, контролюють глікемію після їжі.
Нерозчинні волокна стимулюють перистальтику кишківника, очищають його від залишків їжі та токсинів.

По суті псиліум - яскравий приклад того, як природна речовина може мати багатогранний вплив на здоров’я. І справді, інколи ефективність приховується у найпростіших рішеннях - таких, як ложка клітковини у склянці води.